Щодо поновлення на роботі за рішенням суду

На адресу медичного закладу надійшло рішення суду про поновлення на роботі лікаря, якого у 2019 році було звільнено з ініціативи керівництва закладу, та виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Однак, на час прийняття судом рішення цей лікар вже працює в іншій установі. Чи повинен медичний заклад виконувати таке судове рішення?

Абзацом 8 ст. 235 КЗпП встановлено, що рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. При цьому немає жодних обумовлень щодо того, працює чи ні на такий момент працівник на іншому місці роботи. Отже, той факт, що лікар за час, який минув з моменту звільнення до моменту винесення судом рішення про поновлення його на попередньому місці роботи, вже працевлаштувався на роботу до іншої установи, не звільняє його колишнього роботодавця від необхідності виконати рішення суду: керівник закладу все одно зобов’язаний видати наказ про поновлення лікаря на роботі з дня звільнення та виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зрозуміло, що одразу постає питання: як поновити на роботі такого працівника, коли він вже працює в іншій установі, та до якої дату розраховувати виплату середнього заробітку? На жаль, в законодавстві не прописано, як це правильно зробити, тому доводиться діяти за логікою.

У цьому випадку для поновлення лікаря на попередньому місці роботи його заява не потрібна, оскільки це здійснюється на підставі рішення суду. Водночас про поновлення слід обов’язково повідомити лікаря, а той вже повинен вирішити, чи повертатися йому на цю роботу, чи залишатися працювати на новій.

Якщо лікар зацікавлений у роботі на попередньому місці, він повинен звільнитися з нової роботи та розпочати виконання обов’язків там, де його поновили. А якщо він вирішить залишитися працювати на новому місці роботи, то повинен написати заяву про звільнення за власним бажанням. Також не виключено, що лікар може домовитися з керівництвом працювати далі на умовах сумісництва (якщо нове місце роботи є основним).

Питання з виплатою середнього заробітку дещо складніше. Середній заробіток виплачують із метою компенсації лікарю періоду вимушеного безробіття, а в цьому разі він був безробітним не весь час, який йому тепер медичний заклад повинен оплатити. На думку автора, керівництво медичного закладу може вчинити по-різному, наприклад:

  • виплатити лікарю середній заробіток за весь період із дати його звільнення до дати поновлення на роботі (щоб чітко виконати судове рішення та мати менше клопоту);
  • намагатися виплатити лікарю середній заробіток лише за період його фактичного безробіття. В такому разі потрібно буде подати до суду відповідне клопотання про зміну періоду вимушеного прогулу лікаря (а, отже, й суми середнього заробітку до виплати), підтверджене необхідними документами, наприклад, копією наказу про прийняття працівника на роботу до іншої установи або довідкою з нового місця роботи лікаря, де буде вказана інформація, з якої дати він там працює.

Для отримання зазначеної довідки медичному закладу слід звернутися до установи (закладу), де працює лікар, та надати (надіслати) службовий лист із проханням видати таку довідку.