Дезінфекційно-стерилізаційні заходи в стоматологічній практиці. Частина 1

Інфекційна безпека пацієнтів і медичного персоналу в медичних закладах безпосередньо впливає на якість медичного обслуговування. Це, зокрема, справедливо і для закладів стоматологічного профілю.

У стоматологічній практиці існує ризик передачі інфекції в декількох напрямках: від пацієнта персоналу клініки, від медичного персоналу пацієнтам, від одного пацієнта іншому.

У кожній стоматологічній клініці повинен бути встановлений і суворо виконуватись стандартний набір заходів інфекційного контролю, який повинен ґрунтуватись на засадах, що всі пацієнти — потенційні носії інфекцій.

Під час надання стоматологічної допомоги пацієнтам діють різні механізми інфікування: природний (аерозольний, контактний) і артифіціальний або медичний, пов’язаний із передачею інфекції пацієнтові через руки медпрацівників, інструменти, перев’язувальний матеріал тощо.

З метою профілактики інфекцій, які пов’язані з наданням медичної допомоги в медичних закладах, здійснюють дезінфекційні та стерилізаційні заходи. Ці заходи спрямовані на створення безпечного для пацієнтів і персоналу навколишнього середовища, зменшення чисельності та попередження накопичення мікроорганізмів на предметах навколишнього середовища, запобігання ризику перехресного зараження.

Знезараженню в стоматологічній практиці підлягає широкий перелік об’єктів: стоматологічні інструменти (зокрема ендодонтичні, бори), стоматологічні установки, слиновідсмоктувачі, зубопротезні вироби (відтиски, зубопротезні заготовки), медичні відходи (вироби медичного призначення одноразового застосування, відходи з текстильних матеріалів — серветки, валики тощо), а також поверхні медичного обладнання та приміщення, робочий одяг лікаря, інвентар для прибирання тощо.

Порядок проведення в медичних закладах дезінфекції, передстерилізаційного очищення (далі — ПСО) медичних виробів та їхньої стерилізації визначається Державними санітарними нормами і правилами «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення і стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я», які затверджені наказом МОЗ України від 11 серпня 2014 р. № 552 (ДСНіП).

Медичні вироби, які в процесі експлуатації контактують із поверхнею рани, кров’ю, ін’єкційними препаратами, шкірою, а також слизовою оболонкою і можуть спричинити їхнє ушкодження, підлягають знезараженню, що включає три послідовних процеси: дезінфекцію, ПСО та стерилізацію. Переважна більшість стоматологічних інструментів, які є виробами медичного призначення багаторазового використання і під час застосування стикаються зі слизовою оболонкою порожнини рота та можуть її пошкодити, контактують з рановою поверхнею, кров’ю, з інфікованими тканинами, ротовою рідиною, перед наступним застосуванням підлягають послідовно згаданим трьом етапам обробки. Мова йде про стоматологічні наконечники, водоповітряні шприци (пістолети), ротаційні інструменти, карпульні та інтралігаментарні шприци, інструменти стоматологічного набору (зокрема стоматологічні дзеркала), ендодонтичні інструменти тощо.

Дезінфекції підлягають усі інструменти, оскільки всі медичні вироби після використання вважаються інфікованими. Дезінфекція інструментів здійснюється в тому приміщенні, в якому вони використовувались, наприклад, кабінеті терапевтичного прийому, операційному блоці, маніпуляційному / процедурному кабінеті тощо. Дезінфекцію здійснюють фізичним, хімічним або комбінованими методами згідно з режимами, що забезпечують знищення вірусів, бактерій і грибів. Найчастіше дезінфекцію виконують із використанням хімічних дезінфекційних засобів, які мають одночасно антимікробні та мийні властивості, але не здатні фіксувати білкові забруднення. Слід зазначити, що фіксуюча дія притаманна активно діючим речовинам із групи альдегідів (наприклад, глутаровому альдегіду) та спиртам у великій концентрації.

ПСО — другий обов’язковий етап обробки виробів медичного призначення (ВМП) багаторазового використання перед їхньою стерилізацією. ПСО здійснюється після дезінфекції як окремий процес або в поєднанні з дезінфекцією, якщо засіб має одночасно мийну і дезінфікуючу дію. У разі відсутності в медичному закладі стерилізаційного відділення допускається проведення ПСО в спеціально виділених для цього приміщеннях. ПСО проводять ручним або механізованим методом. Високу мийну здатність мають засоби на основі ферментів і поверхнево-активних речовин (неіоногенних і катіонних). Після ПСО вироби промивають водою і висушують.

Третій етап — стерилізацію стоматологічних інструментів здійснюють фізичним (паровим, повітряним) або хімічним (розчинами хімічних засобів, газовим, плазмовим) методами, використовуючи для цього відповідні хімічні засоби та типи обладнання.

Найраціональніший метод стерилізації виробів із термостабільних матеріалів — парова стерилізація. Цей метод має низку переваг над іншими:

• найбезпечніший для матеріалів виробів, навколишнього середовища
  і медичного персоналу (нетоксичний);
• має коротку експозицію (для форвакуумних стерилізаторів — t=134 °C 5 хвилин);
• стерилізація виробів здійснюється в упакованому вигляді, що дає можливість тривалого зберігання, транспортування стерильних виробів і попе-реджає їхню повторну контамінацію;
• не потребує промивання виробів стерильною водою після закінчення циклу, що знижує вірогідність повторної контамінації;
• не вимагає аерації;
• низька вартість циклу стерилізації.

Необхідно акцентувати увагу, що хімічний метод стерилізації із застосуванням розчинів хімічних засобів (стерилянтів) застосовують лише у випадках стерилізації медичних виробів, у конструкції яких використовуються термолабільні матеріали (наприклад, пластмаси, гума, клей, оптика), що унеможливлює використання інших методів стерилізації.

Знезараження стоматологічних наконечників

Обов’язковою умовою діяльності системи приводу ротаційних інструментів є наявність наконечника. Наконечники безпосередньо контактують із тканинами та біологічними рідинами пацієнтів (слиною, кров’ю, частинками тканин, гнійним ексудатом) і тому, за правилами, підлягають стерилізації.

У основі роботи турбінних наконечників є привід стисненим повітрям турбіни, в якій закріплений ротаційний інструмент. Під час роботи з турбінними наконечниками необхідно враховувати ефект «аспірації», який виникає при відключенні подачі повітря і призводить до засмоктування (ретроградної аспірації) аерозолю і рідин із рани або ротової порожнини до повітряного каналу наконечника. За таких умов дворазове або навіть триразове протирання зовнішньої поверхні наконечника розчином дезінфекційного засобу не може забезпечити знезараження внутрішніх порожнин наконечника. Всі стоматологічні наконечники повинні проходити стерилізацію тільки в автоклаві типу «В» (форвакуумний стерилізатор). Температура режиму стерилізації вказується за допомогою маркування на поверхні наконечника, зазвичай це температура 135 °С. Застосування вищих температур призведе до руйнування конструктивних елементів наконечника, особливо світловодів. Виробники часто маркують поверхню корпусу наконечника символом, що вказує на можливість проведення термодезінфекції в водному середовищі за температури 93–95 °С.

Доцільно після закінчення роботи перед зняттям наконечника з рукава установки, не виймаючи бору з наконечника, для запобігання викиду інфікованого аерозолю з наконечника в повітря кабінету помістити наконечник у змочену дезрозчином серветку і здійснити подачу повітря і спрею протягом 10–15 секунд для прочищення внутрішніх каналів наконечника. Після цього зняти наконечник із рукава установки, очистити зовнішню поверхню розчином спиртового дезінфекційного засобу, все ще не видаляючи бор, щоб уникнути потрапляння забруднень на підшипники турбіни або головку наконечника. Потім вийняти робочий інструмент (бор), від’єднати головку наконечника, якщо вона знімається, змастити внутрішні порожнини та виконати стерилізацію.

Тільки практичні рекомендації | Care for doctors (CFD) Допомога медикам. Деталі: +380999322988