Зміна відділення — зміна посадової?

Якщо медична сестра працювала у відділенні для пацієнтів із заразною формою туберкульозу і її перевели до відділення для пацієнтів із активною формою туберкульозу, то чи повинна змінюватися її посадова інструкція?

Основним нормативно-правовим актом, який регулює порядок ведення посадових інструкцій працівників, є Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — ДКХП), які були затверджені разом з випуском 1 «Професії, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 р. № 336.

Відповідно до Загальних положень, ДКХП — це нормативний документ, обов’язковий із питань управління персоналом на підприємствах, установах і організаціях (далі — підприємствах) усіх форм власності та видів економічної діяльності та серед іншого є основою для:

  • «розроблення посадових інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов’язки, права та відповідальність».

У посадових інструкціях визначається конкретний перелік посадових обов’язків керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, які розробляють і затверджують на основі ДКХП роботодавці, враховуючи конкретні завдання й обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп і особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

Також у Загальних положеннях виписано, що посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, які зазначені в штатному розписі. Виняток можуть становити окремі керівники, правове положення яких визначене в Статуті (положенні) підприємства, установи, організації або відповідного підрозділу, де зазначені основні завдання, обов’язки, права й відповідальність за виконання покладених на них функцій.

У назві посадової інструкції наводиться повна назва посади в родовому відмінку (повинна відповідати професійній назві роботи, яка передбачена в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі – КП) і повна назва структурного підрозділу. Посадові інструкції після їхнього затвердження керівником підприємства, організації, установи або за дорученням його заступниками доводяться до працівника під розписку.

Посадові інструкції розробляються не для конкретного працівника, а для всіх посад (зокрема й вакантних), які зазначені в штатному розписі, тобто посадові інструкції є «знеособленими». Якщо працівника беруть на роботу (переводять) на певну посаду, то його повинні ознайомити з посадовою інструкцією під підпис саме для цієї посади.

Таким чином, якщо у штатному розписі закладу охорони здоров’я передбачені окремі посади сестри медичної в окремих структурних підрозділах (відділення для пацієнтів із заразною формою туберкульозу і відділення для пацієнтів із активною формою туберкульозу), то для цих посад повинні бути затверджені також окремі посадові інструкції з зазначенням в їхніх заголовках назв відповідних структурних підрозділів. При цьому зміст таких посадових інструкцій, хоча вони й повинні розроблятися на основі однієї кваліфікаційної характеристики відповідної сестри медичної (брата медичного), що міститься у випуску 78 «Охорона здоров’я» ДКХП, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 29 березня 2002 р. № 117, може дещо різнитися. Наприклад, серед завдань і обов’язків однієї сестри медичної може бути записано: «Застосовує лікарські засоби для зовнішнього, ентерального і парентерального введення в організм пацієнта з активною формою туберкульозу», а у іншої: «Застосовує лікарські засоби для зовнішнього, ентерального і парентерального введення в організм пацієнта із заразною формою туберкульозу».

Також у посадовій інструкції сестри медичної, що надає медичну допомогу хворим із заразною формою туберкульозу, можуть бути детальніше описані обов’язки, які пов’язані з дотриманням спеціального режиму протитуберкульозного лікування (ізолювання) зазначених хворих, контролю припинення виділення з їхнього організму збудника туберкульозу, необхідністю використання спеціальних респіраторів під час спілкування з ними тощо.

Також у розділі «Кваліфікаційні вимоги» для відповідних братів медичних можна передбачити такі додаткові вимоги, як відсутність бороди у них на обличчі, адже зазначені респіратори до обличчя повинні бути індивідуально підібраними, а в осіб, які носять бороду, не може бути адекватне прилягання респіратора до обличчя.

Зауважимо, що чинним законодавством на цей час передбачені й певні пільги та компенсації медичним працівникам, які надають медичну допомогу хворим із різними формами туберкульозу. Зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 123 «Про деякі заходи щодо підвищення престижності праці медичних працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз» передбачено лікарям і фахівцям із базовою та неповною вищою медичною освітою і професіоналам з вищою немедичною освітою та науковим працівникам, які допущені до медичної діяльності, молодшим медичним сестрам спеціалізованих закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, які здійснюють діагностику туберкульозу і надають:

  • лікувально-профілактичну допомогу хворим на заразну форму туберкульозу, — підвищення посадових окладів на 60 % у зв’язку зі шкідливими й важкими умовами праці та надбавку за тривалість безперервної роботи у розмірі до 60 % посадового окладу залежно від стажу роботи на відповідній посаді в зазначених закладах;
  • лікувально-профілактичну допомогу хворим на активну форму туберкульозу, — підвищення посадових окладів на 30 % у зв’язку зі шкідливими й важкими умовами праці та надбавку за тривалість безперервної роботи у розмірі до 40 % посадового окладу залежно від стажу роботи на відповідній посаді в зазначених закладах.

Також у майбутньому можуть з’явитися інші пільги та компенсації залежно від конкретної форми туберкульозу, на якій спеціалізуються відповідні сестри медичні.

Саме посадові інструкції поряд із іншими документами, які також відображають специфіку роботи конкретних сестер медичних і їхню спеціалізацію на окремих формах хвороб, можуть бути додатковим аргументом (доказовою базою) у випадку виникнення спірних питань щодо регулювання заробітної плати або встановлення інших пільг (наприклад, пенсійних) відповідним працівникам залежно від їхньої спеціалізації на конкретних формах різних хвороб.

У зв’язку з цим зазначимо, що відповідно до «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 р. № 578/5 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 р. № 571/20884, посадові інструкції наукових працівників, а також посадові й робочі інструкції працівників, які працюють на важких роботах, на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці повинні зберігатися 75 років. Тому відповідні посадові інструкції можуть стати в нагоді й тоді, коли працівник вже давно був переведений на інші посади, але треба з певних причин підтвердити стаж роботи на певних посадах із небезпечними умовами праці ще в «далекому минулому».