Затверджений Стандарт «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою»

Наказом МОЗ України від 23.08.2023 № 1513 затверджено Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою».

Цей Стандарт встановлює загальні вимоги до призначення, коригування і припинення антибактеріальної / антифунгальної терапії в закладах охорони здоров’я та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території, з метою попередження і зниження поширеності інфекційних хвороб, викликаних мікроорганізмами з резистентністю.

Він не поширюються на вимоги до призначення парентеральної периопераційної антибіотикопрофілактики і антимікобактеріальної терапії.

Цей Стандарт призначений для керівників закладів охорони здоров’я, які надають первинну (амбулаторно-поліклінічну) та спеціалізовану (стаціонарну) медичну допомогу, їхніх заступників, клінічних фармацевтів, фармацевтів та лікарів різних спеціальностей (в тому числі лікарів загальної практики – сімейних лікарів та лікарів первинної медичної допомоги, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці) та залучені до призначення антибактеріальних і антифунгальних препаратів.

Результати загальнонаціонального дослідження вказують на розповсюджене надлишкове використання цефтриаксону та левофлоксацину і значне поширення резистентності до цих антибіотиків. Однак нозології (збудники), які лікуються переважно цими препаратами, нікуди не зникли. Тому потрібно зробити все можливе для оптимізації використання цих антибіотиків і їх ефективності в боротьбі з інфекційними захворюваннями.

Для цього до Стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву (відповідно класифікації WHO AWaRe). Це нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче емпірично або з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. 

Тепер лікуючий лікар зобов’язаний проводити процедури преавторизації (письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом) для призначення цих антибіотиків. Найкраще обґрунтування для преавторизації — це результати мікробіологічного дослідження.

Новою принциповою та важливою зміною в оновленому Стандарті є встановлення зрозумілого принципу вибору антибіотику відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з меншим ризиком розвитку АМР відповідно до віднесення до певної групи WHO AWaRe (за відсутністю прямих протипоказань). Для цього рекомендовано дотримуватись трьох принципів: доступу, спостереження та резерву.

Ще однією зміною є надання можливості виконання внутрішньом’язового введення антибіотиків, коли це дійсно потрібно. Наразі це передбачено одним Стандартом. 

Також, за новими змінами до Стандарту, з 2024 року фахівці центрів контролю профілактики хвороб мають відвідувати лікарні для проведення оцінки за 4 індикаторами якості. Завдяки цим індикаторам буде охарактеризовано коректність вибору та використання антибіотиків, що дозволить нам та лікарням зрозуміти рівень дотримання Стандарту та розробити кроки до вдосконалення.

Джерело: Міністерство охорони здоров'я України та Центр громадського здоров'я