Які зміни для медичних працівників передбачає новий проєкт Трудового кодексу

Чинний Кодекс законів про працю України був ухвалений ще у 1971 році. Попри численні зміни, він залишається нормативним актом радянського періоду, який значною мірою не враховує сучасні форми організації праці.

В Україні вже тривалий час обговорюється проєкт нового Трудового кодексу, мета якого — модернізація трудових відносин та їх гармонізація з європейськими стандартами.

Якими є основні цілі реформування трудового законодавства:

• спрощення бюрократичних процедур у сфері трудових відносин;
• легалізація дистанційної та надомної роботи;
• впровадження гнучких режимів робочого часу;
• перехід на електронний документообіг;
• гармонізація українського законодавства з директивами ЄС;
• створення умов, за яких роботодавцю вигідніше офіційно працевлаштовувати працівників, а не використовувати «тіньові» схеми.

Для медичної та фармацевтичної галузі це питання особливо актуальне, оскільки значна частина працівників працює у змінному режимі, чергуваннях або поєднує кілька місць роботи.

Нові вимоги до трудового договору

Проєкт кодексу передбачає обов’язкову письмову або електронну форму трудового договору.

У договорі мають бути чітко визначені:

• посадові обов’язки;
• умови оплати праці;
• режим робочого часу;
• порядок дистанційної роботи (за потреби);
• інші істотні умови співпраці.

Електронний трудовий договір може підписуватися кваліфікованим електронним підписом.

Для медичних і фармацевтичних працівників це важливо з огляду на:

• чітке визначення функціональних обов’язків медика або фармацевта;
• уникнення необґрунтованого розширення посадових функцій;
• можливість фіксації умов сумісництва або чергувань.

Нові види трудових договорів, форматів зайнятості:

• договори з нефіксованим робочим часом (так звані «0-годинні контракти»);
• строкові договори для окремих видів робіт;
• договори з гнучким режимом робочого часу.

Для медичної системи це може застосовуватися:

• для підміни персоналу у лікарнях;
• для чергувань;
• для роботи консультантів або вузьких спеціалістів;
• для медичних представників фармкомпаній.

Водночас такі договори потребують уважного аналізу умов оплати та гарантій зайнятості.

Проєкт передбачає також деяке спрощення процедур звільнення за ініціативою роботодавця.

Наприклад, у випадках:

• знищення або пошкодження майна підприємства;
• неможливості забезпечення роботи через бойові дії;
• ліквідації підприємства або підрозділу.

Водночас передбачено обов’язкову виплату компенсацій працівникам.

Для медичних закладів це може мати значення у випадках:

• реорганізації лікарень;
• об’єднання КНП;
• закриття відділень.

Проєкт також передбачає повний перехід на електронні трудові книжки.

При цьому допускається:

• обмін документами електронною поштою;
• використання месенджерів для комунікації між працівником і роботодавцем (якщо це передбачено трудовим договором).

Для медичних закладів це може спростити:

• оформлення чергувань і графіків;
• документообіг із сумісниками;
• роботу медичних представників фармкомпаній.

 Для лікарів, медсестер та інших медичних працівників важливими можуть стати такі нововведення:

• можливість гнучкого графіка роботи;
• спрощення оформлення сумісництва;
• можливість дистанційної роботи для окремих функцій;
• цифровізація кадрових документів;
• чітке врегулювання надомної та дистанційної праці.

Водночас обговорюються новації щодо відпусток:

• можливе збільшення з 24 до 28 днів у майбутньому;
• скасування обов’язкової вимоги про мінімум 14 днів безперервної відпустки;
• збільшення відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами з 15 до 30 днів.

Проєкт не передбачає скорочення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Натомість реформа передбачає концепцію «інклюзивного батьківства», що спрощує використання відпустки батьком або іншими родичами.

Джерело: Медичне Право України