Вакутайнери: види, переваги та призначення вакуумних пробірок

Вакутайнери стали незамінним інструментом у сучасному медсестринстві. Їх використання зробило процес забору крові більш безпечним та комфортним як для пацієнтів, так і для медичних сестер.

Вакутайнер – це стерильна одноразова система, що складається з:

  • Голки;
  • Утримувача, який фіксує голку та пробірку;
  • Вакуумної пробірки, в яку надходить кров.

Які переваги вакутайнерів порівняно з традиційними методами забору крові?

  • Безпека та комфорт у використанні;
  • Герметичність;
  • Міцність (вироби з сучасного пластика не б'ються);
  • Вміст пробірки захищається вакуумом (якщо герметичність виробу було порушено, його не можна використовувати);
  • Забір крові здійснюється швидко (всього 5-10 секунд);
  • Висока точність співвідношення об'єму крові і реагенту;
  • Колірне маркування пробірок – просте і надійне – виключає можливість випадкової помилки при використанні пробірки;
  • Пробірки зручно транспортувати і центрифугувати.

Які бувають вакуумні системи для взяття крові?

Колір кришечки вказує на те, який наповнювач всередині:

Червона — має спеціальну сироватку для активації згортання;

Жовта — має розділовий гель і активатор згортання. При використанні такої пробірки в центрифузі утворюється бар'єр, який розділяє сироватку і формені елементи;

Зелена — призначена для дослідження плазми;

Сіра — має всередині стабілізатор глюкози і антикоагулянт, що дозволяє тривалий час зберігати результати дослідження на визначення кількості глюкози в плазмі;

Блакитна — призначена для аналізу коагуляції. Така пробірка містить розчин цитрату натрію;

Фіолетова — вказує на те, що пробірка підходить для гематологічних досліджень. Містить ЕДТА – етилендіаміноцтову кислоту, що блокує згортання і зв'язування іонів кальцію. Це допомагає зберегти концентрацію клітинних і позаклітинних компонентів крові;

Рожева — для виконання перехресних проб і визначення групи крові;

Чорна — має у складі буферний розчин цитрату натрію. Слугує для виконання тестів на осідання еритроцитів.

Джерело: Академія медичних спеціалістів