Ультрафіолетові бактерицидні опромінювачі в медичних лабораторіях: вимоги МОЗ та практичне застосування

В Україні застосування ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів (УФ-С) у медичних лабораторіях регламентується насамперед Наказом МОЗ України від 06.05.2021 № 882, яким затверджено Санітарно-протиепідемічні правила і норми використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря та дезінфекції поверхонь. Документ є чинним з 10.08.2021.

Нормативна база

Основними документами є:

  • Наказ МОЗ України від 06.05.2021 № 882 – основний нормативний документ щодо застосування ультрафіолетового бактерицидного випромінювання.
  • Державні санітарні правила щодо лабораторій (МОЗ, 2024), які передбачають, що у разі встановлення УФ-опромінювачів біля входу до лабораторного приміщення має бути передбачений загальний вимикач освітлення та ультрафіолетового бактерицидного опромінювача.
  • Вимоги ISO 15189:2022, які зобов’язують лабораторію забезпечувати контроль біологічних ризиків, але не вимагають обов’язкового застосування УФ-випромінювання. Використання УФ є лише одним із можливих елементів системи біобезпеки.

Які УФ-опромінювачі дозволяється застосовувати

Наказ № 882 визначає три основні типи УФ-опромінювачів:

  • відкриті;
  • екрановані (upper-room);
  • закриті (рециркулятори).

Для чого застосовується УФ-випромінювання

Основні сфери застосування УФ-опромінювачів у закладах охорони здоров'я:

  • Знезараження повітря. УФ-опромінювачі та бактерицидні рециркулятори використовують для зниження кількості бактерій, вірусів і грибків у повітрі операційних, перев'язувальних, палат, лабораторій, стоматологічних кабінетів та інших приміщень.
  • Дезінфекція поверхонь. Відкриті бактерицидні опромінювачі застосовують для знезараження приміщень і поверхонь після завершення роботи або за відсутності людей.
  • Знезараження води. УФ-установки використовують для дезінфекції питної води, очищеної води для медичних потреб та стічних вод без застосування хімічних реагентів.
  • Дезінфекція медичних виробів.  У деяких випадках УФ-випромінювання застосовують як допоміжний метод знезараження окремих виробів або обладнання. Однак воно не замінює стерилізацію, якщо остання є обов'язковою.
  • Фізіотерапія. УФ-випромінювання може використовуватися за медичними показаннями для лікування окремих захворювань шкіри, стимуляції синтезу вітаміну D, а також у комплексному лікуванні деяких запальних процесів.

Важливі вимоги МОЗ

Наказ № 882 встановлює, що:

  • експлуатація проводиться лише відповідно до інструкції виробника;
  • персонал повинен пройти навчання та інструктаж;
  • необхідно регулярно очищати лампи;
  • необхідно контролювати інтенсивність УФ-випромінювання;
  • після монтажу, ремонту або заміни ламп проводять перевірку параметрів роботи.

Особливість щодо рециркуляторів

Одним із важливих положень Наказу № 882 є те, що закриті рециркулятори не рекомендуються як самостійний засіб профілактики передачі аерогенних інфекцій у закладах охорони здоров’я, оскільки, за оцінкою МОЗ, вони забезпечують недостатній еквівалентний повітрообмін і мають обмежену доказову базу щодо ефективності для цієї мети. Це не означає повну заборону використання рециркуляторів для інших завдань, але вони не повинні розглядатися як основний засіб профілактики аерогенного інфікування.

Практичне застосування у медичній лабораторії

У сучасній лабораторії УФ-випромінювання доцільно використовувати:

  • у кімнаті прийому біоматеріалу;
  • у ПЛР-зонах (за локальними СОП);
  • у мікробіологічних лабораторіях;
  • боксах біологічної безпеки (лише якщо це передбачено виробником обладнання);
  • під час заключної дезінфекції приміщення.

При цьому УФ-опромінення не замінює:

  • механічне очищення;
  • хімічну дезінфекцію;
  • вентиляцію;
  • застосування засобів індивідуального захисту;
  • інші заходи інфекційного контролю.

Для медичних лабораторій, що працюють відповідно до ISO 15189:2022, найкращою практикою є розроблення окремої СОП "Використання ультрафіолетових бактерицидних опромінювачів", у якій визначають типи обладнання, режими роботи, відповідальних осіб, контроль ефективності, періодичність очищення ламп, ведення журналу експлуатації та заходи безпеки.