Професійна безпека медичних працівників: постконтактна профілактика ВІЛ
У сучасній медичній практиці проблема ВІЛ-інфікування залишається надзвичайно актуальною, особливо серед медичних працівників, які щодня стикаються з підвищеним ризиком зараження під час виконання професійних обов’язків.
Одним із ключових елементів системи професійної безпеки є постконтактна профілактика (ПКП) — ефективна стратегія запобігання інфікуванню після можливого контакту з вірусом.
Що таке постконтактна профілактика (ПКП)?
Постконтактна профілактика ВІЛ — це комплекс медичних заходів, спрямованих на запобігання зараженню після потенційного контакту з ВІЛ.
Для медичних працівників ризик виникає під час роботи з кров’ю або іншими біологічними рідинами.
Головна мета ПКП — своєчасне виявлення можливого інфікування та негайне виконання відповідного алгоритму дій.
Як діяти після можливого контакту з ВІЛ
Потрапляння крові або біологічних рідин на неушкоджену шкіру:
- Ретельно промити місце контакту водою з милом.
Поранення голкою або іншим гострим інструментом, забрудненим біоматеріалами:
- Промити рану під проточною водою з милом до повного припинення кровотечі.
За відсутності води — обробити дезінфікувальним гелем або антисептичним розчином для рук.
Укус із порушенням цілісності шкіри:
- Промити рану водою, видалити некротизовані тканини, обробити 3% розчином перекису водню.
- Призначається антибактеріальна терапія.
Потрапляння біологічних рідин в очі:
- Промити очі водою або фізіологічним розчином.
- Контактні лінзи зняти після промивання.
Потрапляння біологічних рідин у ротову порожнину:
- Виплюнути рідину.
- Промити рот водою або фізіологічним розчином кілька разів.
Чого робити не можна
- Стискати або терти ушкоджене місце.
- Відсмоктувати кров із рани.
- Використовувати спирт, йод або перекис водню для промивання.
- Накладати пов’язку.
- Знімати контактні лінзи під час промивання очей.
Подальші дії
Негайно зверніться до медичного закладу — перші 72 години після контакту є критично важливими для ефективності профілактики передачі ВІЛ.
Медичний фахівець оцінить ризики, призначить необхідні обстеження та, за потреби, антиретровірусну терапію.
Джерело: Академія медичних спеціалістів
