Повний цикл репроцесингу медичних виробів: 7 ключових змін для ЗОЗ

Багато років оброблення медичних виробів у ЗОЗ було як послідовне проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення та стерилізації.

Сучасні рекомендації пропонують значно ширший підхід - повний цикл репроцесингу медичного виробу.

1. Три процеси перетворюються на повний цикл.

Замість дезінфекції, ПСО та стерилізації.

 Репроцесинг охоплює весь шлях медичного виробу:

  • первинне оброблення одразу після використання;
  • сортування, розбирання та реєстрацію;
  • безпечне транспортування контамінованих виробів;
  • очищення, ополіскування, дезінфекцію та сушіння;
  • контроль чистоти й цілісності;
  • технічне обслуговування та функціональну перевірку;
  • маркування і пакування;
  • стерилізацію або дезінфекцію;
  • документальний випуск виробу;
  • зберігання і транспортування до місця використання.

Помилка на будь-якому етапі може зробити кінцевий результат ненадійним. Стерилізація якісно не очищеного або неправильно упакованого виробу не гарантує його безпечності.

2. Змінюється поводження з виробом одразу після процедури.

Звичне замочування інструментів у дезрозчині безпосередньо у відділенні більше не розглядається як основний підхід. Вологий спосіб допускається у визначених виняткових ситуаціях, зокрема за наявності ризику поширення інфекційних хвороб, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію.

3. Рівень оброблення залежить від ризику та конструкції виробу.

Ми маємо класифікувати медичні вироби на:

  • некритичні;
  • напівкритичні;
  • критичні.

Враховується не лише те, з якими тканинами контактує виріб, а й складність його очищення, наявність каналів і порожнин, термостійкість, вплив повторного оброблення на функцію та обмеження кількості циклів. Тому у кожній категорії можуть бути підгрупи.

4. Інструкція виробника стає основою для прийняття рішень.
Перед придбанням багаторазового виробу заклад має з’ясувати:

  • як його очищати;
  • який метод дезінфекції та стерилізації дозволений;
  • чи має заклад необхідне обладнання;
  • скільки циклів репроцесингу витримує виріб;
  • як перевіряти його справність.

Одноразові медичні вироби піддавати репроцесингу заборонено!

5. Механізоване оброблення стає пріоритетним.

Ручне очищення залишається можливим у визначених випадках, але для складних напівкритичних і критичних виробів передбачено застосування автоматизованого очищення та мийно-дезінфекційних машин.

Це зменшує контакт працівників із забрудненими виробами та дозволяє стандартизувати температуру, тривалість, дозування засобів і якість кожного циклу.

6. Контролюється весь процес, а не лише стерилізатор.

Сучасні рекомендації передбачають:

  • систему управління якістю;
  • валідацію критичних процесів;
  • регулярний моніторинг;
  • СОП для всіх етапів;
  • ідентифікацію та відстеження виробів;
  • документальний випуск зі статусом «стерильно» або «продезінфіковано»;
  • можливість відкликання виробів при виявленні порушень;
  • збереження документації протягом п’яти років.

7. Результатом має бути безпечний і функціонально справний виріб.

Мета репроцесингу включає не лише профілактику інфікування.

Потрібно також попередити:

пірогенні реакції;

залишки мийних і дезінфекційних засобів;

токсичний або алергічний вплив;

пошкодження виробу;

втрату його функціональних властивостей.

Отже оброблення медичних виробів має відбуватись у керованій системі.

Недостатньо лише занурити інструмент у дезрозчин, провести ПСО та поставити його у стерилізатор. Заклад має знати історію виробу, дотримуватися інструкції виробника, контролювати кожен етап і документально підтвердити, що виріб безпечно передати для наступного використання.

Підготовку варто розпочати з інвентаризації багаторазових виробів, їх класифікації, збору інструкцій виробників, оцінки маршрутів транспортування та наявного обладнання.

Джерело: Лабораторна медицина