Обережно: цвіте амброзія!
Амброзія – один з найбільш відомих карантинних бур’янів, саме ця рослина стає причиною виникнення алергічної реакції у більшості людей. Питаннями знищення амброзії займаються на найвищому рівні, у багатьох містах і селах адміністрація населеного пункту щорічно виносить постанови про знищення цієї рослини, проводяться певні заходи по її знищенню, але території ураження щоразу збільшуються.
Сходи амброзії з’являються наприкінці березня – в травні, цвіте з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді. Виростаючи, бур’ян «витягує» із землі все корисне, в тому числі і дорогоцінну вологу, через що поблизу амброзії страждає багато інших рослин, вона їх просто витісняє, швидко гинуть сільськогосподарські культури, не розвиваються і засихають. Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Тварини амброзію не їдять.
Що викликає алергію на амброзію?
Під час дії алергену, зокрема, алергенних білків у складі пилку амброзії, в організмі у відповідь на «атаку» починає вироблятися «захист» — низка хімічних речовин — гістамінів, що можуть усунути «загрозу», та які призводять до розвитку клінічних алергічних проявів.
Симптоми алергічного риніту та бронхіальної астми розвиваються у відповідь на контакт з пилком амброзії, виникають вдвічі частіше, ніж на інші види пилку. Навіть мінімального впливу пилку може бути достатньо, щоб цей процес почався.
Серед 11 відомих алергенних білків амброзії основним алергеном є білок Amb a 1, що викликає сенсибілізацію у більш ніж 90% усіх чутливих до її пилку осіб.
Перехресну алергію провокують білки-полькальцини (Amb a 9 та Amb a 10), що є як у складі пилку амброзії, так і в її відповідниках.
Варто зазначити: раніше вважалося, що більшість пилкових зерен амброзії не можуть потрапляти до периферичних відділів дихальних шляхів, але наразі доведено протилежне. Пилок амброзії може існувати у вигляді частинок розміром <10 мкм , які потенційно можуть уражувати не лише верхні, а й нижні дихальні шляхи, провокуючи як розвиток алергічної реакції, так і низку респіраторних захворювань нижніх дихальних шляхів.
Як проявляється алергія на амброзію?
Симптоми алергічної реакції на пилок амброзії:
- нежить,
- закладеність носа,
- постназальне затікання,
- чхання,
- свербіж у носі, очах, вухах і роті,
- почервоніння та сльозотеча,
- втома,
- дратівливість,
- порушення сну,
- кашель,
- охриплість,
- задишка,
- відчуття стиснення або біль у грудях.
Терапія при алергії на амброзію
Попри те, що поки не створено лікарських засобів, які б могли остаточно вилікувати алергію, зокрема на амброзію, існує низка методів зменшити вираженість дискомфорту.
Одним з кращих способів впоратися з цим захворюванням є уникання або мінімізація контактів із алергеном (у такому разі — пилком амброзії).
Зокрема, щоб зменшити вираженість симптомів алергії рекомендованим є прийом системних антигістамінних препаратів.
Пероральні антигістамінні препарати рекомендуються як терапія першої лінії при легкому та помірному ступені сезонного ринокон’юктивіту. Може знадобитися підтримувальна терапія, особливо в періоди впливу алергену, зокрема пилку амброзії.
Окрім антигістамінних засобів системної дії, залежно від симптоматики можуть застосовуватися топічні протиалергічні креми та мазі, симпатоміметики, стабілізатори мембран тканинних та циркулювальних базофілів, засоби елімінаційної терапії.
Варто наголосити, що будь-який прояв алергії, як і відсутність очікуваного результату від рекомендованого симптоматичного лікування, потребує консультації лікаря, у арсеналі якого доступна потужніша «артилерія», така як пероральні стероїди, назальні глюкокортикостероїди, очні гормональні краплі та ін.
Зокрема, у рефрактерних пацієнтів після 2–4 тиж симптоматичної терапії лікар може розглянути можливість посиленого підходу, що включатиме застосування інтраназальних кортикостероїдів окремо або в комбінації з пероральними антигістамінними препаратами.
У разі тяжкого перебігу алергії на амброзію або для тривалого лікування може бути призначений курс імунотерапії, що передбачає прийом спеціальних сублінгвальних таблеток (сублінгвальна імунотерапія) або ін’єкцій (підшкірна імунотерапія), які можуть розвивати толерантність до алергенів пилку та знижують імунну гіперреактивність. Індукуючи тривалу ремісію після припинення лікування у більшості пацієнтів з алергічними сезонними проявами імунотерапія може бути єдиним методом лікування, який змінюватиме перебіг захворювання та його прогресування, зменшуючи вираженість симптомів та поліпшуючи якість життя хворих.
Профілактика алергії
Як відомо, будь-яке захворювання краще за можливості попередити, ніж його лікувати або ж намагатися долати його ускладнення. У випадку алергії це твердження набуває особливого резону, адже саме профілактика є однією з провідних рекомендацій щодо запобігання сенсибілізації, зокрема пилком амброзії.
Обмеження контакту з пилком амброзії (закриття вікон у будинках і автомобілях, миття рук, зміна одягу і взуття та прийняття душу), скорочення часу перебування на вулиці, коли рівень пилку підвищений (зазвичай зранку, а також у вітряні, теплі дні та після дощу), часті промивання носа сольовими розчинами, вологе прибирання в домі, профілактичний прийом антигістамінних засобів (за умови підтвердженої алергії на амброзію), за можливості — переїзд у більш «безпечний» регіон, де не поширена амброзія, контроль раціону харчування з виключенням продуктів, що можуть призвести до розвитку перехресної алергії (арахісу, горіхів, гречки, кунжуту, персика, пшениці, сої, ліщини, яблук) — заходи, які можуть допомогти особам з алергією попередити алергічні загострення або ж зменшити вплив алергену на організм.
