МОЗ роз’яснює критерії встановлення інвалідності

Триває процес реформування чинної системи проведення медико-соціальної експертної комісії. МОЗ отримує багато скарг щодо  роботи комісій і працює над змінами.

Нагадаємо про критерії встановлення інвалідності. 

I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами. 

I група інвалідності (підгрупи А і Б)

Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоровʼя: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги. 

Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до: 

• самообслуговування, 
• самостійного пересування, 
• орієнтації (дезорієнтація),
• спілкування, 
• контролювання своєї поведінки, 
• навчання тощо. 

ІI група інвалідності

Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.

До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:

• самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб), 
• самостійного пересування,
• здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування,
• здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку. 

ІIІ група інвалідності

Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:

• самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
• самостійного пересування (пересування з великою втратою часу); 
• навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб); 
• праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
• орієнтації, спілкування;
• контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах). 

Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.

Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.

Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 7 ЗУ про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, військовослужбовцям, які отримали поранення, каліцтво, що призвело до ампутаційного дефекту, інвалідність встановлюється безстроково та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв. Переогляд таким особам здійснюється на підставі особистої заяви особи з інвалідністю/її законного представника або за рішенням суду.

Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Джерело: Міністерство охорони здоров'я України