Медичний клінінг у закладах охорони здоров’я: чотири основні види та правила проведення

Професійний медичний клінінг — це система заходів з очищення та дезінфекції поверхонь у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ), спрямована на зменшення ризику поширення інфекцій і забезпечення безпечного середовища для пацієнтів, відвідувачів і медичного персоналу.

Вимоги до організації та проведення клінінгу визначено Державними санітарно-протиепідемічними правилами та нормами, затвердженими наказом МОЗ України від 1 червня 2026 року № 725. Документ передбачає чотири основні види клінінгу: рутинний, заключний, ургентний і генеральний. Кожен із них має своє призначення, особливості проведення та алгоритм виконання.

1. Рутинний клінінг

Рутинний клінінг — це прибирання, яке проводять відповідно до графіка, затвердженого керівником закладу охорони здоров’я або фізичною особою — підприємцем (ФОП), яка має ліцензію на провадження медичної практики.

Його основна мета — підтримувати належний рівень чистоти поверхонь у приміщеннях, де надають медичну допомогу, та зменшувати ризик передачі інфекцій через забруднені поверхні.

Під час рутинного клінінгу особливу увагу приділяють поверхням, яких часто торкаються пацієнти, відвідувачі та працівники. До них належать дверні ручки, поручні ліжок, вимикачі світла, кнопки медичних апаратів, змішувачі та інші подібні поверхні.

Обсяг і частоту прибирання визначають з урахуванням оцінки ризиків, особливостей приміщення та характеру медичної допомоги. Відповідні заходи мають бути передбачені в графіку клінінгу та стандартних операційних процедурах (СОП).

Під час проведення рутинного клінінгу необхідно:

дотримуватися затвердженої послідовності прибирання;
використовувати відповідний інвентар, мийні та дезінфекційні засоби;
дотримуватися правил приготування робочих розчинів та часу експозиції, визначеного виробником;
запобігати перенесенню забруднень із однієї поверхні на іншу;
використовувати засоби індивідуального захисту відповідно до оцінених ризиків.

Рутинний клінінг є регулярним заходом інфекційного контролю. Його організація має забезпечувати систематичне очищення поверхонь відповідно до затвердженого графіка.

2. Заключний клінінг

Заключний клінінг — це прибирання палати або кімнати пацієнта після його виписки, переведення до іншого відділення закладу охорони здоров’я або ФОП чи смерті. Він обов’язково охоплює зону догляду пацієнта.

Мета заключного клінінгу — підготувати приміщення до подальшого використання та зменшити ризик передавання збудників інфекцій наступному пацієнту.

Під час такого прибирання обробляють поверхні, з якими контактував пацієнт, зокрема елементи ліжка, приліжкові меблі та інші поверхні в зоні догляду. Обсяг робіт визначають відповідно до затвердженої СОП, особливостей приміщення й оцінених ризиків.

Під час заключного клінінгу важливо:

дотримуватися встановленого алгоритму очищення та дезінфекції;
приділяти увагу поверхням і предметам у зоні догляду пацієнта;
використовувати належні мийні та дезінфекційні засоби;
витримувати визначений виробником час експозиції;
дотримуватися вимог щодо використання, оброблення та заміни клінінгового інвентарю.

Заключний клінінг відрізняється від рутинного тим, що проводиться після завершення перебування конкретного пацієнта в палаті або кімнаті та передбачає підготовку зони догляду до наступного використання.

3. Ургентний клінінг

Ургентний клінінг — це невідкладне прибирання, яке проводять для видалення біологічних рідин із поверхонь, забруднених унаслідок потрапляння на них виділень пацієнтів, аварійних ситуацій або під час надання медичної допомоги чи медичної послуги.

Прикладами таких забруднень є кров, блювотні маси та фекалії. Через потенційний ризик контакту з інфекційними агентами такі ситуації потребують оперативного реагування відповідно до затвердженого алгоритму.

На відміну від планових видів клінінгу, ургентний клінінг проводять за потреби — після виявлення відповідного забруднення. Згідно з Правилами, його виконують медичні працівники.

Під час ургентного клінінгу необхідно:

діяти відповідно до СОП для конкретної аварійної ситуації;
використовувати засоби індивідуального захисту з урахуванням ризику контакту з біологічними рідинами;
обмежити контакт інших осіб із забрудненою ділянкою, якщо це необхідно для безпеки;
видалити забруднення та провести очищення й дезінфекцію відповідно до встановленого алгоритму;
дотримуватися концентрації робочого розчину й часу експозиції, зазначених виробником;
після завершення робіт належним чином обробити або замінити використаний інвентар відповідно до встановлених вимог.

Ургентний клінінг є важливим елементом профілактики інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги. Чіткий алгоритм дій допомагає зменшити ризик контакту персоналу, пацієнтів і відвідувачів із потенційно небезпечними біологічними матеріалами.

4. Генеральний клінінг

Генеральний клінінг — це прибирання в приміщеннях закладу охорони здоров’я, яке включає очищення вікон, дверей, вентиляційних решіток, світильників та інших поверхонь, що не піддаються клінінгу під час рутинного й заключного прибирання.

Його мета — забезпечити належний стан поверхонь, які не охоплюються регулярними заходами клінінгу, та підтримувати загальний рівень чистоти приміщень.

Обсяг і періодичність генерального клінінгу визначають з урахуванням результатів оцінки ризиків, особливостей приміщення та затверджених у закладі процедур. Тому конкретний перелік робіт і графік їх виконання мають бути визначені відповідними внутрішніми документами.

Під час генерального клінінгу важливо:

заздалегідь визначити перелік поверхонь, які необхідно очистити;
використовувати відповідне обладнання та клінінговий інвентар;
застосовувати мийні й дезінфекційні засоби згідно з інструкціями виробника;
дотримуватися правил безпечного виконання робіт;
контролювати якість очищення відповідно до встановлених у закладі процедур.

Генеральний клінінг доповнює рутинне та заключне прибирання, оскільки дає змогу приділити увагу поверхням, які не обробляють у межах цих заходів.

Що важливо враховувати під час організації медичного клінінгу?

Ефективність клінінгу залежить не лише від виду прибирання, а й від правильної організації процесу. Наказ МОЗ України № 725 встановлює загальні вимоги до планування та проведення очищення і дезінфекції поверхонь у закладах охорони здоров’я.

Зокрема, необхідно:

Проводити оцінку ризиків. Частоту та вид клінінгу визначають з урахуванням результатів оцінки ризиків.
Розробляти СОП і графіки. У документах мають бути визначені послідовність дій, обладнання, інвентар, засоби для очищення й дезінфекції, а також підходи до контролю якості.
Використовувати належні засоби. Для клінінгу застосовують засоби для миття й очищення з дезінфекційними властивостями та дезінфекційні засоби, внесені до Державного реєстру дезінфекційних засобів.
Дотримуватися інструкцій виробника. Важливо правильно готувати робочі розчини та витримувати необхідний час експозиції.
Навчати персонал. Працівників, які не пройшли навчання щодо відповідних СОП, не допускають до виконання клінінгу. Планове навчання проводять один раз на рік, а позапланове — за потреби.
Забезпечувати належний інвентар і засоби захисту. Їх підбирають відповідно до характеру робіт та оцінених ризиків.

У закладах охорони здоров’я, які цілодобово надають стаціонарну медичну допомогу, передбачено створення структурного підрозділу з клінінгу. У закладах, що надають первинну або спеціалізовану допомогу в амбулаторних умовах, клінінг організовують самостійно або залучають відповідних виконавців на договірних умовах із дотриманням установлених Правил.

Висновок

Рутинний, заключний, ургентний і генеральний клінінг мають різне призначення, але є складовими єдиної системи очищення та дезінфекції поверхонь у закладі охорони здоров’я.

Рутинний клінінг забезпечує регулярне підтримання чистоти, заключний — підготовку зони догляду після завершення перебування пацієнта, ургентний — оперативне реагування на забруднення біологічними рідинами, а генеральний — очищення поверхонь, які не охоплюються рутинними та заключними заходами.

Дотримання вимог наказу МОЗ України № 725, належна підготовка персоналу, використання відповідних засобів і чітких алгоритмів допомагають організувати клінінг як важливу складову інфекційного контролю та безпеки медичного середовища.