Гельмінтози: діагностування, лікування та профілактика

Зазвичай осінь – це не тільки сезон свіжих овочів та фруктів, робіт у саду й на городі, а й початок нового навчального року. Що, звісно, збільшує ризики поширенню у колективах не тільки різноманітних інфекційних захворювань, а й збільшує ризики заразитися гельмінтами.
Кишкові гельмінтози займають третє місце в світі серед інфекційних хвороб. 25 % населення земної кулі уражено гельмінтами. Близько 100 мільйонів дітей у світі мають затримку в рості та інші негаразди через гельмінтів.
За даними Європейського бюро ВООЗ, в Європі кожен третій мешканець уражений щонайменше одним з видів гельмінтів. Протягом життя практично кожна людина переносить паразитарне захворювання.
Територія України має сприятливі умови навколишнього середовища для широкого поширення захворювань цієї групи, свідченням чого є понад один мільйон захворювань гельмінтозами щорічно. Та ці цифри не остаточні, оскільки симптоми ураження глистами часто не є очевидними і маскуються під інші захворювання або тимчасове погіршення стану здоров’я.
Найчастіше час зараження людини збігається з періодом дозрівання перших ягід, для добрива якої можуть використовувати різні добрива з вигрібних ям. Окрім того, гельмінти можуть потрапити в організм людини при споживанні недостатньо провареного чи просмаженого м`яса або риби, в яких і можуть бути личинки деяких гельмінтів. Ще однією причиною потрапляння є недотримання базових правил особистої гігієни – синдром «брудні руки».

Які паразити найбільш активні восени і як проявляються симптоми
У людей серед сукупності гельмінтозів переважають ті, що спричинені саме нематодами (круглими червами). Це гострик, аскарида, волосоголовець людський, трихінела, анкілостома, кишкова вугриця (угриця), ришта, тощо.

Гострики – білі тонкі черви довжиною 6-13 мм. Уночі самка гостриків відкладає тисячі яєць у складках шкіри біля ануса, отож поширеною ознакою глистів є надокучливий свербіж у ділянці ануса та, відповідно, неспокійний сон. Найчастіше гострики трапляються у школярів, де паразити легко передаються серед дітей.

Занести глисти до рота можна через заражену (контаміновану) їжу, воду, брудні пальці.
Переважно гострики не спричинюють серйозних проблем. Проте в жінок паразити можуть потрапляти з анальної ділянки до вагіни, матки, маткових труб і абдомінальної порожнини, спричиняючи запальні процеси, наприклад, вагініт, ендометрит. Досить рідко гострики викликають інфекції сечовивідних шляхів, втрату ваги.

Симптоми зараження гостриками:

свербіж анальної чи вагінальної ділянки;
безсоння, неспокійний сон, дратівливість, «скреготіння» зубами;
інколи болі в животі й нудота.

Аскариди – це круглі черви, що використовують людський організм для розвитку яйця до личинки, а тоді до дорослої особини. Доросла самка може досягати до 30 см в довжину. Найчастіше аскариди поширені серед дітей, що проживають на територіях із незадовільними санітарними умовами.
Аскаридоз може протікати безсимптомно або проявлятися певними ознаками залежно від місця ураження. Після того, як ви ковтнули яйця, вони вилуплюються в тонкому кишківнику. Личинки мігрують через кров або лімфатичну систему в легені. Відповідно, людина може мати симптоми, схожі на астму чи пневмонію.
Личинки в тонкому кишківнику дозрівають до дорослих глистів, а дорослі черви зазвичай живуть у кишечнику, доки не загинуть.

При аскаридозі легкого й середнього ступенів перебування глистів всередині кишківника може спричинити:

біль у животі
нудоту, блювання
пронос
появу крові у випорожненнях.

При аскаридозі важкого ступеня можливий:

сильний біль у животі
слабкість
блювання
втрата ваги, ознаки мальнутриції (дефіциту поживних речовин)
поява глистів у блювотних масах чи калі.

Лямблії вважаються причиною понад 20% гострих кишкових захворювань. Зараження відбувається оральним шляхом. Джерелом інвазії може стати некип'ячена питна вода, вода водойм, брудні руки, немиті фрукти та овочі, контакт з тваринами. Крім кишкових проявів можуть бути висипання, виразки на слизовій оболонці рота, артрити. Специфічні антитіла присутні в крові і секретах людини на всіх стадіях захворювання, а через 1-2 місяці після зникнення збудника їхній рівень різко знижується.

Діагностика гельмінтозів у медичних лабораторіях

Для діагностики більшості гельмінтозів недостатньо лише фізичний огляд пацієнта, тому необхідні лабораторні дослідження.
Найчастіше для виявлення гельмінтів потрібні дослідження калу, що пояснюється їх переважним знаходженням в шлунково-кишковому тракті. Але дослідження калу можуть давати хибно негативні результати, оскільки залежать від фази розвитку гельмінта в момент взяття матеріалу. Тому для достовірного виявлення яєць гельмінтів та підтвердження діагнозу необхідне багаторазове повторення дослідження.
На сьогодні істотним доповненням до дослідження калу є визначення в крові специфічних антитіл до антигенів паразитів і найпростіших:

Лямбліоз, Giardia lamblia, загальні антитіла (IgG + IgM + IgA)
Аскаридоз, Ascaris lumbricoides, антитіла IgG
Токсокароз, Toxocara canis, антитіла IgG

Це сприяє більш надійному виявленню інвазії, дозволяє своєчасно провести специфічне лікування з подальшим контролем його ефективності.
Проходити діагностику рекомендовано:
З профілактичною метою:

для обстеження дітей, у яких ще за віком недорозвинені гігієнічні навички і вони часто беруть до рота немиті предмети; частіше вживають необроблені належним чином фрукти та овочі;
для обстеження дорослих у випадку: повернення з екзотичних країн; вживання риби/м’яса в сирому або недостатньо термічно обробленому вигляді як, наприклад, біфштекс з кров’ю або суші з напівсирою рибою
для дорослих/дітей, які перебувають в тісному контакті з домашніми тваринами (кішки, собаки та ін.)

Для діагностики, якщо дослідження калу на яйця гельмінтів не дали результатів або ж одночасно для підвищення діагностичної цінності обстеження.
Результати досліджень дозволять підтвердити або спростувати ймовірний контакт організму з лямбліями (обидві форми – цисти і трофозоїди), аскаридами, токсокарами.

Лікування глистів у дорослих і дітей
Деякі види глистів, наприклад, стрічкові черви, можуть зникнути самостійно, якщо захист імунної системи достатньо сильний, а цьому сприяє здоровий спосіб життя та правильне харчування. Проте зазвичай, аби здолати паразитів, використовують протиглисні препарати – широкого спектру дії або залежно від конкретного виду червів.
Не варто самостійно призначати лікування від глистів, а тим паче приймати ліки від глистів «профілактично», адже деякі з них можуть бути токсичними, відтак нашкодити.
Для лікування глистів у дорослих і дітей лікарі можуть призначити, наприклад, препарати пірантелу чи альбедазолу. Круглі черви чутливі до мебендазолу та альбендазолу.
Сучасні антигельмінтні засоби паралізують дорослі особини глистів, що дозволяє організму вивести їх під час випорожнення.
Симптоми зараження глистами (інвазії) переважно зникають після декількох тижнів лікування. Лікар після курсу лікування призначить повторний аналіз калу, щоби підтвердити ефективність терапії.
Якщо симптоми не минають через 2 тижні після лікування і в калі продовжують виявлятися живі глисти, варто звернутися до лікаря повторно. У важких випадках, коли деякі види паразитів заселяють інші частини тіла, наприклад, печінку чи мозок, можливе навіть хірургічне лікування. Також попри проведене лікування від глистів лікар за потреби (наприклад, розвитку анемії) порадить спеціальну дієту.

Профілактика. Як запобігти зараженню глистами
Захиститися від зараження гельмінтами можна дотримуючись елементарних правил гігієни:

овочі, фрукти, ягоди, зелень перед вживанням ретельно мийте під проточною водою, обдавайте гарячою водою (температура 60 - 70 °C);
мийте руки перед їжею;
рибу та м’ясо піддавайте необхідній термічній обробці;
не пийте сиру воду зі ставків, річок та інших водойм, у разі необхідності її слід попередньо прокип'ятити
власникам надвірних вбиралень не використовувати свіжі фекалії як добриво (вміст туалетів допустимо використовувати для добрива тільки після його компостування протягом 5-12 місяців або витримування в закритій вигрібній ямі протягом 2 років);

Також варто:

ретельно обстежуватися у випадку тривалих порушень травлення й апетиту, втрати маси тіла;
періодично профілактично обстежувати дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на гельмінтози.

У разі виявлення будь-яких симптомів, що можуть свідчити про наявність гельмінтозів обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря.

Джерело: РАЙОН.IN.UA