Дезінфекція чи стерилізація: у чому різниця та який метод обрати?

Ці поняття часто використовують як синоніми, хоча вони позначають різні рівні знищення мікроорганізмів.
Дезінфекція - це фізичний або хімічний процес, який знищує більшість патогенних мікроорганізмів на медичних виробах і поверхнях. Водночас вона не завжди забезпечує знищення всіх мікроорганізмів, зокрема бактеріальних спор.
Стерилізація - це валідований процес, унаслідок якого медичний виріб звільняється від усіх життєздатних форм мікроорганізмів, включно з бактеріальними спорами. На практиці стерильність оцінюють як імовірність виживання мікроорганізму після обробки.
Простіше кажучи:
- після дезінфекції виріб стає безпечнішим для визначеного способу застосування,
- після стерилізації виріб має відповідати встановленим критеріям стерильності.
Напис на дезінфекційному засобі «знищує 99,9% бактерій» не означає, що оброблений предмет став стерильним.
Який метод потрібен конкретному виробу?
Відповідь залежить від того, з якими тканинами він контактує.
Очищення є обов’язковим етапом.
Залишки крові, тканин, білків та інших забруднень можуть захищати мікроорганізми від дії дезінфектанта або стерилізаційного агента. Тому забруднений інструмент не можна просто занурити у розчин або помістити в стерилізатор.
Ефективність обробки залежить від:
- правильного вибору методу;
- ретельності очищення;
- концентрації робочого розчину;
- часу контакту;
- температури;
- повного контакту засобу з усіма поверхнями й каналами виробу;
- сумісності засобу з матеріалом виробу;
- контролю та документування процесу.
Отже, стерилізація не потрібна для кожної поверхні, а дезінфекції недостатньо для інструментів, які проникають у стерильні тканини. Рівень обробки визначають за ризиком, призначенням виробу та інструкцією його виробника.
Джерело: Лабораторна медицина





