Дезінфекція чи стерилізація: у чому різниця та який метод обрати?

Ці поняття часто використовують як синоніми, хоча вони позначають різні рівні знищення мікроорганізмів.

Дезінфекція - це фізичний або хімічний процес, який знищує більшість патогенних мікроорганізмів на медичних виробах і поверхнях. Водночас вона не завжди забезпечує знищення всіх мікроорганізмів, зокрема бактеріальних спор.

Стерилізація - це валідований процес, унаслідок якого медичний виріб звільняється від усіх життєздатних форм мікроорганізмів, включно з бактеріальними спорами. На практиці стерильність оцінюють як імовірність виживання мікроорганізму після обробки.

Простіше кажучи:

  • після дезінфекції виріб стає безпечнішим для визначеного способу застосування,
  • після стерилізації виріб має відповідати встановленим критеріям стерильності.

Напис на дезінфекційному засобі «знищує 99,9% бактерій» не означає, що оброблений предмет став стерильним.

Який метод потрібен конкретному виробу?

Відповідь залежить від того, з якими тканинами він контактує.

Очищення є обов’язковим етапом.

Залишки крові, тканин, білків та інших забруднень можуть захищати мікроорганізми від дії дезінфектанта або стерилізаційного агента. Тому забруднений інструмент не можна просто занурити у розчин або помістити в стерилізатор.

CDC рекомендує очищати вироби водою з мийним або ферментним засобом перед дезінфекцією високого рівня чи стерилізацією.

Ефективність обробки залежить від:

  • правильного вибору методу;
  • ретельності очищення;
  • концентрації робочого розчину;
  • часу контакту;
  • температури;
  • повного контакту засобу з усіма поверхнями й каналами виробу;
  • сумісності засобу з матеріалом виробу;
  • контролю та документування процесу.

Отже, стерилізація не потрібна для кожної поверхні, а дезінфекції недостатньо для інструментів, які проникають у стерильні тканини. Рівень обробки визначають за ризиком, призначенням виробу та інструкцією його виробника.

Джерело: Лабораторна медицина