Державна програма протезування: які зміни очікують у 2025 році

З початку 2024 року держава забезпечила протезно-ортопедичними виробами близько 10 тисяч осіб, з них 2,5 тисячі – військовослужбовці.

Загалом вони отримали майже 16 тисяч протезних виробів, повідомила радниця міністерки соціальної політики Олена Кульчицька на пресконференції 29 жовтня.

Вона розповіла, що спочатку всім пацієнтам здійснюють первинне протезування.

"Цей [перший] протез простіший, його вартість менша, але він абсолютно функціональний", – каже радниця міністерки соціальної політики.

За її словами, через рік військові мають право звернутися за покращеним протезом, який є значно дорожчим. До прикладу, вартість протезу руки становить 2,8 мільйона гривень, а стегна – 2 мільйони гривень.

"Є ультрадорогі протези, які, без сумніву, покращені, мають додаткові функції, але вони за своїми функціями нічим не відрізняються від базових. У цьому контексті присутні маркетингові ходи. Можна хотіти та очікувати, що ми забезпечимо найдорожчим протезом, але треба розуміти, що він не завжди повертає максимальну функціональність. Нам важливо, щоб державна програма передбачала не те, щоб видати найдорожчий протез і далі хай людина сама дає з ним раду, а щоб це була спільна робота мультидисциплінарної команди з протезистом", – наголосила Олена Кульчицька.

Також вона зауважила, що побутує уявлення, нібито потрібно відразу ставити протез покращеної функціональності. Проте це не завжди так.

"Ми стикаємося з дуже важкими пораненнями. І не завжди людина готова через три місяці після операції отримати такий протез, бо не витримає всі ці навантаження, щоб опанувати його", – пояснила Олена Кульчицька.

Радниця зауважила, що військові можуть отримати різні види протезів.

"Зараз ми дуже часто чуємо нагнітання, мовляв, мені не потрібен механічний протез, а біонічний мені не дають. Насправді військовий може отримати і механічний, і біонічний, і протези для купання. Це не предмет вибору людини, це – предмет кваліфікації фахівців, які мають підказати та призначити те, що найбільше людині потрібно", – розповіла Олена Кульчицька.

Фахівець з протезування визначає, який протез потрібен, і сам його виготовляє.

"Немає точки експертизи, яка була б незалежною. Тобто він може певним чином нав’язати комплектуючі чи протези, не завжди врахувавши функціонування людини. На жаль, є ті, які хочуть більше заробити", – пояснює радниця.

Олена Кульчицька висловила сподівання, що з 1 січня 2025 року запрацюють зміни до Закону "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", які передбачають, що фактичною "точкою експертизи" призначення протезів буде мультидисциплінарна реабілітаційна команда.

Щодо призначення простіших допоміжних засобів (милиць, палиць), то потребу в них визначатиме окремий фахівець, якому Міністерство охорони здоров’я надасть такі повноваження.

На її думку, важливо, щоб ці призначення відбувалися в електронній системі здоров’я.

"Це дозволить забезпечити ефективний облік і спрогнозувати попит на майбутнє. Бо станом на сьогодні ми формуємо наш бюджет постфактум, тобто за кількістю тих осіб, які звернулися минулого року", – зауважила радниця міністерки соціальної політики.

За її словами, призначення "розпорошені", адже їх роблять і військово-лікарські комісії, і мультидисциплінарні команди, і медико-соціальні експертні комісії.

"Коли МСЕКи це роблять, то вже пізно підбирати допоміжний засіб реабілітації. Пацієнти мають його отримати в той момент, коли потреба підтверджена мультидисциплінарною реабілітаційною командою, а не коли вже мине 6 місяців і буде встановлена інвалідність", – зазначає Олена Кульчицька.

Найближчим часом Міністерство соціальної політики планує зробити так, щоб процес забезпечення допоміжними засобами не залежав від того, чи встановлена інвалідність. Крім того, він має запрацювати для всіх громадян, а не тільки для військових та осіб, які постраждали через війну.

Джерело: Українська правда